Переосмисла нецензурщину

4 курс почався з .... матюків. Нецензурщина, яка так не личить мені, бо я ж леді, переслідує.
Кажуть - такі часи, як не матюкатись.

Але Іванові Драчу дякую, такі рими знаходити і так метафоризувати - талант: ти з кончі (з Кончі Заспи),
 «...Завжди діставалася дула

Народу за всіх перемін,

Та може зламає Юля

Традицію – в ніс їй хрін...».

Ще він актуально писав (збірка з цими публіцистичними вихрами вийшла 2005 року) :

«...Газуйте, панство, газуйте,

Убийте десятки чеченців,

І сотні своїх беззахисних

Своїх вистачить алкоголіків,

А чеченці паруються як кролики.

Газуйте вперед, господа,

Аби велика Росія

Залишалась великою.»

Учора - нове захоплення: сільська аналітика від Свирида Опанасовича.

ТАК доповнювати публіцистичний суржик міцним слівцем не вдавалося навіть Драчу:

"Основсним ньюсмейкером у нас вже давно виступає отой підар із Москвороссії на ймення Блядімір Блядімірович Хуйло. Етот ублюдок коли шось і пиздане, то не тільки прості, но і образовані люди понять не можуть, шо оно імело в виду. Дід подсказує - кагда пиздить Хуйло, його сразу нада ділить на 48, а получений результат потом понімать обратно пропорціонально сказаному. І лише тагда можно уловить суть і то в самом дальнєм прібліженії".

або:

"Московські журналізди, однако, превратили монгольський візит Хуйла в епохальне собитіє, і вже назвали новий внєшнєполітичний курс Кремля "Ліцом к Востоку". Гражданє, - каже дід - какоє такоє ліцо? Всі в світі знають, шо в Хуйла така анатомія необична, шо як би він до кого не повернувся, віздє в нього срака".


Переосмслюю місце брутальинх словечок в публіцистиці і завершую словами дідуся Свирида:

"А также слєдім, шоб віздє парядок був, нахуй! А не те, шо січас."